Головне, щоб це більше не повторилося. Пам`ятаймо!

11 квітня 2018 року у Новоолександрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів відзначався  Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів.

З метою  шанобливого ставлення до представників старшого покоління, гідне вшанування пам’яті загиблих, консолідація зусиль влади та громадянського суспільства навколо історії боротьби Українського народу за свою свободу у період Другої світової війни у Новоолександрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів були проведені  ряд тематичних заходів.

У шкільній бібліотеці Гурінович Р.О. створила  тематичну виставку «Фашистські табори смерті – геноцид проти людства».

Учнями школи була випущена газета «Ніколи не забудемо»

 Класні керівники 5-7 класу (КаміньковаН.А., Болсун С.О., Стукан І.О.)  провели години спілкування «Дитинство за колючим дротом», «Назавжди в пам’яті людській», «Страшне лихоліття війни».

 
 На виховних  годинах були висвітлені  теми «Земля, засіяна трагедією» (8 кл., класний керівник Овчиннік О.М.), «Безсмертна сила людського духу» (9 кл., класний керівник Герасімова О.О.), «Доля постраждалих від нацистських переслідувань в’язнів, військовополонених в концтаборах» (11 кл.,класний керівник Пиріг Д.О.)

З метою шанобливого ставлення до представників старшого покоління, гідного вшанування пам'яті загиблих в боротьбі за свободу у період Другої світової війни педагог-організатор ПінковаЮ.А. разом з  міністрами комітетів шкільного парламенту Овчиннік Антон, Федоричко Карина, Галайчук Ілона підготували і провели інформаційну хвилинку для здобувачів освіти 5, 6 та 9 класів..

 

Вчитель історії  Шурін Л.П. на  уроках  історії у 9-11 класах розкрила  теми   «Інтернаціональне повстання в концтаборах Бухенвальд», «Гетто в період Другої світової війни». В ході проведених уроків, учні пізнали, що  Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation) відзначається 11 квітня. Цю пам'ятну дату встановлено за рішенням Організації Об'єднаних Націй 11 квітня тому, що саме в цей день у 1945 році в'язні концтабору Бухенвальд ("Буковий ліс"), довідавшись про наближення американських військ, підняли збройне повстання. Також 11 квітня були звільнені в’язні фашистського концтабору «Дора», 22 квітня звільнені в’язні «Заксенхаузена», 29 квітня – «Дахау», 30 квітня – «Равенсбрюка», потім – «Освенцим» і «Майданек», «Маутхаузен» і «Штутгоф». У 1945 році вийшли на волю 530 тисяч чоловік.

Загальне  число загиблих у німецьких таборах перевищувало близько 11 мільйонів. Серед них – сотні тисяч українців. На Херсонщині  гітлерівцями  було закатовано  та  знищено  72 130 громадян (розстріляно 28541 чоловік; закатовано 43589 чоловік). На примусові  роботи до Німеччини вивезено  2400 чоловік.

 Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в'язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

 Багато «таборів смерті» знаходились на окупованій території Польщі: Треблінка, Бельцек, Собібор, Майданек, Освенціум. Знищення людей в таборах смерті було поставлено на промислову основу.  

Нацистські табори на українських землях:

·        2 класичні концтабори. До концентраційних таборів на території України належать концтабір у Львові (Янівський) та Києві (Сирецький). Вони зазначені у переліку концентраційних таборів Федерального закону Німеччини стосовно компенсаційних виплат. 

·        78 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці для євреїв. За суворістю режиму утримання ці табори наближалися до концтаборів. Частина з них знаходилася безпосередньо в ґетто.

·        7 виправно-трудових таборів

·        15 таборів примусової праці

·        304 ґетто

·        23 пересильні табори

·        66 гестапівських тюрем. Кількість таких тюрем значно більша, але про це відсутня інформація.

242 табори для військовополонених

Сьогодні, у  Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів ми  згадуємо мешканців нашого села Новоолександрівки, на долю яких також випали ці страшні випробовування – концтабори смерті, та ці мужні люди опинилися серед тих шести мільйонів , яким вдалося дивом вижити та донести до нас правду про звірства нацистських нелюдів. 

Учні 9 та 11 класу опрацювали статтю «Немає безвісти зниклих на війні…» газети «Червоний промінь» Євгена Гербича  від 10 лютого 2012 року. Інформація надана Євгенієм Гербичем зацікавила учнів у зв’язку з тим, що опубліковані відомості про солдат Нижньосірогозького району Херсонської області , які загинули в німецьких концтаборах для військо- полонених в роки Другої світової війни 1941-1945 років. Матеріал взятий з Центрального архіву. Учні та вчителі побачили списки наших односельців у вигляді  таблиці.

№ п/п	ПІП	Дата і місце народження	Рідні і близькі люди
1	Бондаренко Василь Григорович	07.03.1906 с.Новоолександрівка	Жінка ,с. .Новоолександрівка
2	Бондаренко Тимофій Іванович	22.01.1904 с.Новоолександрівка	Жінка,Матрьона Бондаренко с.Новоолександрівка
3	Дука Микита Єгорович	01.04.1910 с.Новоолександрівка	Жінка, с Новоолександрівка
4	Єрмак Іван Сергійович	18.02.1918 с.Новоолександрівка	Жінка ,Софія Єрмак с.Новоолександрівка
5	Жуков Василь Прокопович	1919, с.Новоолександрівка	Батько,Жуков Прокопій Кузьмич с.Новоолександрівка
6	Овчинніков Михайло Федорович	29.09.1909 с.Новоолександрівка	Жінка, Дар’я Овчиннікова
7.	Сербай Кирил Федорович	20.01.1909 с.Новоолександрівка	Жінка, с.Новоолександрівка

Сторінки минулого не треба забувати ніколи. Важкий шлях пройшло «покоління війни» - голод, тяжка, виснажлива праця та багато інших випробувань. Ті, що залишилися в живих, сьогодні згадують усі ті роки з болем. Скупа сльоза навертається на очі ветеранів. Біографії цих людей — це справжні уроки мужності для молодого покоління.

«...Люди не повинні забувати скорботні сторінки історії людства» - написала колишній в'язень фашистських концтаборів Малі Фрітцу книзі «Да здравствует жизнь!».  

Всі проведені заходи були  приурочені вшануванню героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні.

Для людей, які пройшли всі жахи війни, найголовнішою цінністю є мир. Вони не думали про високі нагороди, звання, медалі. Без жалю віддавали своє життя за Вітчизну, за лагідні руки мами, за спокійний дитячий сон. Війна опалила їхні серця, сивиною побілила голови, але душа жила святою любов'ю. Чимало страждань довелось перенести нашим землякам, які були вивезені у фашистську Німеччину.

З кожним роком Друга Світова війна на крок, на перегорнуту сторінку віддаляється від нас. Та забути звитягу батьків, дідів, прадідів неможливо…